Аналіз матеріалів справи.

Встановлено, що банк не надав підтверджень належної ідентифікації клієнтки, погодження істотних умов кредитування та фактичного отримання нею коштів.

Підготовка відзиву на позов.

Сформовано правову позицію з посиланням на практику Верховного Суду у справах щодо несанкціонованих платіжних операцій та шахрайського оформлення кредитів.

Захист у суді першої інстанції.

Деснянський районний суд міста Києва повністю відмовив АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову.

Заперечення на апеляційну скаргу.

Після подання банком апеляції підготовлено детальні заперечення з повторним підтвердженням відсутності правових підстав для стягнення коштів.

Перемога в апеляційному суді.

Київський апеляційний суд погодився з нашими доводами та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Відсутність доказів укладення договору.

Банк не надав належних та допустимих доказів фактичного укладення кредитного договору саме клієнткою.

Не доведено отримання коштів.

Банк не довів факту отримання клієнткою кредитних коштів та погодження нею істотних умов кредитування.

Рух коштів не підтверджує волевиявлення.

Сам по собі факт руху коштів по рахунку або введення одноразового коду не підтверджує, що клієнтка особисто ініціювала спірні платіжні операції.

Обов'язок доказування покладається на банк.

Відповідно до практики Верховного Суду саме банк, як професійний учасник ринку фінансових послуг, зобов'язаний довести, що клієнт сприяв незаконному використанню платіжних даних.

Клієнт є слабшою стороною.

Суд зазначив, що всі сумніви щодо доказів мають тлумачитися на користь споживача банківських послуг.

Відсутність службового розслідування.

Банк не надав доказів проведення належного службового розслідування щодо обставин списання коштів із рахунку клієнтки.

Наявність кримінального провадження.

Суд врахував факт кримінального провадження щодо шахрайських дій третіх осіб та те, що клієнтка невідкладно повідомила банк і правоохоронні органи після виявлення несанкціонованого списання.

Кредит без реального волевиявлення особи.

Люди дізнаються про існування боргу вже після отримання судового позову або відкриття виконавчого провадження, хоча жодних договорів не підписували.

Списання коштів унаслідок шахрайства.

Фішингові сайти, телефонне шахрайство, підроблені повідомлення — після цього банки нерідко перекладають відповідальність на клієнта, посилаючись лише на факт проведення операції.

Відсутність реакції банку на повідомлення про шахрайство.

Банки не завжди проводять повноцінне розслідування, не надають результати перевірок та продовжують нараховувати заборгованість, проценти й штрафні санкції.

Складність доказування у суді.

Більшість людей не розуміють, які докази збирати, як фіксувати факт шахрайства та спростовувати аргументи банку. Саме через це банки розраховують на пасивну поведінку відповідачів.

Ключові висновки з практики Верховного Суду:

• факт проведення операції через онлайн-банкінг або введення одноразового коду не означає автоматичної вини клієнта;
• саме банк повинен довести, що клієнт сприяв незаконному використанню платіжних даних;
• внутрішні виписки та розрахунки заборгованості самі по собі не підтверджують факт укладення договору;
• всі сумніви щодо доказів тлумачаться на користь споживача банківських послуг.

Одразу заблокуйте картку та доступ до інтернет-банкінгу.

Це допоможе уникнути подальшого списання коштів та мінімізувати ризик нових шахрайських дій.

Невідкладно зверніться до банку письмово.

Окрім телефонного звернення, подайте письмову заяву із детальним описом обставин, часу та суми спірних операцій.

Зберігайте всі докази.

Скріншоти операцій, SMS-повідомлення, листування, банківські виписки — все це може мати вирішальне значення під час судового розгляду.

Подайте заяву до правоохоронних органів або кіберполіції.

Після реєстрації заяви отримайте номер кримінального провадження — він стане важливим доказом у спорі з банком.

Наполягайте на проведенні банком внутрішньої перевірки.

Фінансова установа повинна встановити механізм проведення спірних операцій та надати відповідь за результатами розгляду звернення.

Не визнавайте заборгованість без правового аналізу.

Банки нерідко автоматично покладають відповідальність на клієнта навіть за наявності очевидних ознак шахрайства.

Зверніться зі скаргою до НБУ.

Якщо банк відмовляється повертати кошти або формально реагує на звернення — подайте скаргу до Національного банку України з усіма підтверджуючими документами.

Якомога раніше зверніться до адвоката.

Правильно сформована правова позиція та належна фіксація доказів значно підвищують шанси на успішний захист прав та повернення коштів.

Формування доказової бази.

Адвокат допомагає своєчасно зафіксувати обставини шахрайства та підготувати необхідні звернення до банку і правоохоронних органів.

Юридично обґрунтовані заперечення.

Адвокат формує правову позицію проти вимог банку з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, яка у багатьох випадках стає на захист споживачів.

Захист у суді.

Своєчасне залучення адвоката значно підвищує шанси на успішний захист прав клієнта та уникнення необґрунтованого стягнення значних сум заборгованості.